Все разделы
| Состояние | Приемлемое |
| видно на фото - штамп | |
| Автор | Iван Шамякiн |
| Издательство | мастацкая лiтаратура |
| Год издания | 1977 |
| Страниц | 544 |
| Переплет | Твердый переплет |
| Формат | 84х108/32 (130х205 мм, стандартный) |
Выход покупателя на связь и выкуп лота в течении 7 календарных дней.
Возможно отправка службой доставки (европочта и др) при покупке на сумму более 30 руб.
Дополнительные вопросы уточнять в "Комментариях".
Іван Петрович Шамякін (біл. Іван Пятровіч Шамякін; 1921—2004) — білоруський письменник, сценарист і драматург, громадський діяч. Герой Соціалістичної Праці (1981). Академік Національної академії наук Білорусі (1994).
Біографія
Народився 30 січня 1921 року в селі Корма Гомельського повіту Гомельської губернії (нині Добрушського району Гомельської області Білорусі) в селянській родині. Дочка — Т. І. Шамякіна.
У 1936 році закінчив сім класів Маківської школи, продовжив навчання в Гомельському технікумі будівельних матеріалів (1936-1940). Після закінчення технікуму працював техніком-технологом цегельного заводу в Білостоці. Ще в технікумі почав писати вірші, брав участь в засіданнях літературного об'єднання при газеті «Гомельська правда».
У 1940 році був призваний до армії, проходив службу в Мурманську в зенітно-артилерійській частині. Його підрозділ у 1944 був передислокований до Польщі. Іван Шамякін брав участь у Вісло-Одерської операції і в Берлінській наступальній операції в складі прожекторної роти 16.04.1945. Командир гарматного розрахунку, комсорг дивізіону.
Після демобілізації в жовтні 1945 року працював до 1947 року викладачем мови і літератури неповної середньої школи в селі Прокопівка Терехівського району. У 1946 році вступив на заочне відділення Гомельського педагогічного інституту.
У грудні 1945 року брав участь в роботі першого післявоєнного пленуму правління Спілки письменників Білорусі.
Вдень працюючи в школі, вечорами проводив семінари агітаторів у колгоспі. Збирав матеріал для роману про білоруських партизанів «Глибока течія» (біл. «Глыбокая плынь»). Роман вийшов у 1949 році, у 2005 році був екранізований.
Працював старшим редактором Білоруського державного видавництва. З 1954 року багато років працював заступником Голови правління Спілки Письменників. У 1963 році входив до складу білоруської делегації на XVIII сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Головний редактор видавництва «Білоруська радянська енциклопедія» (1980—1992).
Могила Шамякіна на Східному кладовищі Мінська.
Помер 14 жовтня 2004 року в Мінську. Похований на Східному кладовищі[3].
Творчість
У 1944 році написав оповідання білоруською мовою «У сніговій пустелі» (біл. «У снежнай пустыні») (опублікований у 1946 році). Першим великим твором Івана Шамякіна була повість «Помста», опублікована у 1949 році в білоруському журналі «Полымя».
У 1957 році з'являється роман про життя сільської інтелігенції під назвою «Криниці» (біл. «Крыніцы»), який екранізував режисер Йосип Шульман на кіностудії Білорусьфільм (1964).
З'являється цикл із п'яти повістей, об'єднаних загальною назвою «Тривожне щастя» (біл. «Трывожнае шчасце»). Популярними стають романи І. Шамякіна «Серце на долоні» (біл. «Сэрца на далоні») (1964), «Снігові зими» (біл. «Снежныя зімы») (1968), «Атланти і каріатиди» (біл. «Атланты і карыятыды») (1974), присвячені проблемам сучасного життя. У 1981 році написаний роман «Петроград — Брест», у 1986 році — автобіографічна книга «Коріння й гілки» (1986).
|
|
Распродажа личной библиотеки.Состояние книг оценивайте по фото.Все вопросы до ставок, ставки не отменяю.Выход на связь и выкуп лота в течении 7 календарных дней. Наложенным платежом не отправляю.Стоимость пересылки по тарифам Белпочты.
Похожие лоты
